плодовитий
ПЛОДОВИ́ТИЙ, а, е.
1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини).
Ми одержали ..плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію (Хлібороб Укр., 2, 1970, 28);
// Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей).
Більшість риб дуже плодовита. Карась, наприклад, відкладає до 300 тисяч ікринок (Веч. Київ, 1.IV 1957, 4);
Плодовитий рід;
// Родючий (про землю).
— Земля плодовита, небо лагідне, води рибні, люд тихий і до праці навиклий, — отсе, мої панство, ..ресурси, природні жерела [джерела] багатства (Фр., II, 1950, 369);
Плодовиті поля.
2. перен. Те саме, що плі́дний 3.
Олесь Донченко був винятково плодовитим письменником, він написав дуже багато книг (Літ. Укр., 17.ІІІ 1962, 4).
Словник української мови (СУМ-11)