плоский
ПЛО́СКИЙ, а, е, ПЛАСКИ́Й, а́, е́.
1. Який не має заглиблень і підвищень на поверхні; з рівною поверхнею.
Лінза – прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою (з наук. літ.);
Через якийсь час пароплав завернув на плаский острів з високими рудими кущами (Ю. Мартич);
Плоский екран;
// Який не має помітного схилу (про берег, дах і т. ін.); пологий.
Вода .. потоку на хвилю притишилася, немов .. задрімала в плоских своїх берегах (І. Франко);
Перед ним невелика зимівля .. Це темний дерев'яний зруб з плоским земляним дахом (О. Довженко);
У селі, на пласких дахах осель, з'являлися .. татарки (М. Коцюбинський).
2. Стиснутий з боків або приплюснутий зверху; сплющений.
Кругла і плоска, як тарілка, ліниво пропливла серед валунів камбала (з наук.-попул. літ.);
// Позбавлений звичайних округлостей, опуклостей; рівний, як дошка (про тіло людини і його частини).
Наче привид, стоїть перед Івановими очима класний наставник .. Висока, плоска, кістлява постать у чорній рясі, підперезана шкіряним поясом (П. Колесник);
Вилицюватий, з плоским обличчям і вузькими .. очима, він [Сафар] здавався людиною іншої раси (З. Тулуб);
Кузьма Герасимович Щербатов мав широке й плоске .. обличчя (Л. Дмитерко).
3. Який має невелику товщину або висоту і рівну поверхню.
На траві лежали купами зелені ранці.., зброя, фляги з плоскими алюмінієвими кухликами (Григорій Тютюнник);
Поставив [юнак] у куток плаский дерев'яний ящичок, мабуть, з фарбами та пензлями (О. Копиленко).
4. Розміщений в одній площині.
Орнаменти на металі бувають заглиблені, високі та плоскі (з наук. літ.);
Монументальний живопис повинен бути не пласким, а площинним – просторовим (з наук. літ.);
Плоский кут.
5. перен. Позбавлений оригінальності, гостроти; банальний.
Адвокатські прийоми, добірні фрази, пласкі дотепи полонили деяких слухачів (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)