пломінь

ПЛО́МІНЬ, меню, ч., поет.

Те саме, що по́лум'я.

Беруть руду, кладуть у піч – в огненні пащі домен, де безперервно день і ніч жаркий палає пломінь (Н. Забіла);

* У порівн. Онде зірка палає, мов пломінь (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. пломінь — пло́мінь іменник чоловічого роду полум'я поет.  Орфографічний словник української мови
2. пломінь — -меню, ч., поет. Те саме, що полум'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пломінь — Полум'я, полумінь, вогонь, запал  Словник чужослів Павло Штепа
4. пломінь — ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ'Я, ОГО́НЬ розм., ПО́ЛУМІННЯ рідше, ЖЕ́ВРИВО рідше, ПЛО́МІНЬ поет., заст., ПО́ЛУМІНЬ (ПО́ЛОМІНЬ) заст., ЖИ́ЖА дит., ОГЕ́НЬ діал., ЖАРІ́ННЯ діал. Моряк так пильно дивиться на полум'я, мовби заворожений видивом вогню (О.  Словник синонімів української мови
5. пломінь — ПЛО́МІНЬ, меню, ч., поет. Те саме, що по́лум’я. Беруть руду, кладуть у піч — в огненні пащі домен, де безперервно день і ніч жаркий палає пломінь (Забіла, У.. світ, 1960, 115); *У порівн. Онде зірка палає, мов пломінь (Л. Укр., І, 1951, 77).  Словник української мови в 11 томах