плоскінь
ПЛО́СКІНЬ, коні, ж.
Чоловічі рослини конопель, а також волокно з них.
А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала, Та й почула, що я плачу (Т. Шевченко);
При запізненні з вибиранням плосконі втрачається волокно (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)