плуганити

ПЛУГА́НИТИ, ню, ниш, недок., діал.

Повільно, мляво пересуватися (йти, їхати).

Плуганять [дочка з матір'ю] босі (М. Старицький);

Тут теж де-не-де на гонах поволі плуганили орачі волами по облогах (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. плуганити — плуга́нити дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. плуганити — -ню, -ниш, недок., діал. Повільно, мляво пересуватися (йти, їхати).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плуганити — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. плуганити — ПЛУГА́НИТИ, ню, ниш, недок., діал. Повільно, мляво пересуватися (йти, їхати). Плуганять [дочка з матір’ю] босі (Стар., Вибр., 1959, 6); Тут теж де-не-де на гонах поволі плуганили орачі волами по облогах (Головко, II, 1957, 10).  Словник української мови в 11 томах