плуговий
ПЛУГОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до плуг.
Літом були лише два короткі сезони [роботи в кузні]: плуговий та серповий (І. Франко);
Чутно пірнула чиста, мов дзеркало, блискуча сталь широкого плугового лемеша в землю, роздерла її і потягла борозну за собою (О. Кобилянська);
// Признач. для плугів, плуга.
Плугове залізо.
Словник української мови (СУМ-20)