плутаниця

ПЛУТАНИ́ЦЯ, і, ж., розм.

Те саме, що плутани́на 1, 2.

Приходить з Дону бумага: .. що тут він прозивався не Хрущ, а Притика .. А ось тепер у пашпорті [паспорті] він уже Хрущем пишеться, та й ще жонатим. Що це воно за знак? з якої це речі така плутаниця? (Панас Мирний);

Постмодернізм хоче бути спробою демократизації творчості. Він живиться критикою “великих нарацій”, чи пак моделей, що впорядковують світ, із необхідності спрощуючи його плутаницю (із журн.).

Значення в інших словниках

1. плутаниця — плу́таниця іменник жіночого роду плутани́ця іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. плутаниця — див. безладдя  Словник синонімів Вусика
3. плутаниця — -і, ж., розм. Те саме, що плутанина 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плутаниця — БЕЗЛА́ДДЯ (брак організованості, системності, налагодженості в діях, відносинах, думках і т. ін.), БЕ́ЗЛАД, ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм.; НЕ́ЛАД (відсутність злагодженості в чому-небудь); ПЛУТАНИ́НА, СУМБУ́Р розм., МІШАНИ́НА розм.  Словник синонімів української мови
5. плутаниця — ПЛУТАНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що плутани́на 1, 2. Приходить з Дону бумага:.. що тут він прозивався не Хрущ, а Притика.. А ось тепер у пашпорті [паспорті] він уже Хрущем пишеться, та й ще жонатим. Що це воно за знак? з якої це речі така плутаниця? (Мирний, І, 1949, 134).  Словник української мови в 11 томах
6. плутаниця — Плутани́ця, -ці ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.  Словник української мови Грінченка