плутон

ПЛУТО́Н, у, ч., спец.

Загальна назва різноманітних глибинних вивержених порід.

Значення в інших словниках

1. Плутон — Плуто́н іменник чоловічого роду планета  Орфографічний словник української мови
2. плутон — ПЛУТОН – ПЛУТОНІЙ Плутон, -у. Загальна назва глибинних вивержених порід. Плутоній, -ю, ор. -єм. Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент.  Літературне слововживання
3. Плутон — ч. 1》 род. -а. У давньоримській міфології – бог земних надр. 2》 род. -а. Дев'ята за відділенням від Сонця планета. 3》 род. -у, спец. Загальна назва різноманітних глибинних вивержених порід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. Плутон — Плуто́н (грец. Πλούτων) 1. У давньогрецькій міфології бог земних надр. 2. Дев’ята за віддаленням від Сонця планета.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. Плутон — Дев'ята, найвіддаленіша і найменша планета Сонячної системи; поверхня вкрита метановим льодом, тонким шаром розрідженої атмосфери; 1 супутник — Харон.  Універсальний словник-енциклопедія
6. Плутон — Плуто́н, -на, -нові (гр. бог)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. плутон — ПЛУТО́Н, у, ч., спец. Загальна назва різноманітних глибинних вивержених порід.  Словник української мови в 11 томах