Плутон
Плуто́н
ч.
1》 род. -а. У давньоримській міфології – бог земних надр.
2》 род. -а. Дев'ята за відділенням від Сонця планета.
3》 род. -у, спец. Загальна назва різноманітних глибинних вивержених порід.
Великий тлумачний словник сучасної української мови