плювання

ПЛЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. плюва́ти.

[Вареник:] Треба діло швидш робить, тоді не буде вже ні мордобиття, ні плювання!.. (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. плювання — плюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. плювання — -я, с. Дія за знач. плювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плювання — Плюва́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. плювання — ПЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плюва́ти. [Вареник:] Треба діло швидш робить, тоді не буде вже ні мордобиття, ні плювання!.. (Кроп., II, 1958, 221).  Словник української мови в 11 томах
5. плювання — Плюва́ння, -ня с. Плеваніе.  Словник української мови Грінченка