плюгавити
ПЛЮГА́ВИТИ, влю, виш; мн. плюга́влять; недок., кого, що, зневажл.
1. Робити брудним, нечистим; бруднити.
Містечко .. плюгавить .. небо з мокрих димарів (П. Панч).
2. перен. Те саме, що ганьби́ти 1.
Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Л. Мартович);
// Оскверняти, поганити.
Словник української мови (СУМ-20)