плюс
ПЛЮС¹, ч.
1. род. а. Математичний знак для позначення дії додавання та додатних чисел, зображений хрестиком (+).
Виконано .. бюджет [сільради] за вісім місяців: прибутків – 52993, а видатків – 33025 карбованців. Фінансова, отже, частина .. йде з плюсами (Остап Вишня).
2. невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге додається до першого.
Квадрат суми двох чисел дорівнює квадратові першого числа плюс подвоєний добуток першого числа на друге плюс квадрат другого числа (з навч. літ.);
– Скільки це три плюс чотири копійки? (Л. Первомайський);
// З додаванням чого-небудь.
А Віктор .. на самі вуха насунув капелюх. І вигляд у нього через це плюс настрій – просто жалюгідний (А. Головко).
3. невідм. Позитивна величина; уживається для позначення температури вище нуля.
Температура на освітленій Сонцем стороні Місяця дорівнює плюс 120–130 градусам (з газ.).
4. род. а, перен., розм. Позитивна сторона чогось; достоїнство кого-, чого-небудь.
– Кожна людина, яка навчилась грамоти, вже не та буде, що колись, темна й затуркана. Це вже плюс для суспільства (В. Кучер);
// Взагалі що-небудь позитивне, бажане, очікуване.
Як то Ви себе почуваєте..? Що дала Вам Криворівня – плюс чи мінус? (М. Коцюбинський);
// Перевага, вигода.
ПЛЮС², у, ч.
Те саме, що кума́ч;
// Сполука, яку використовують для фарбування тканин.
Словник української мови (СУМ-20)