плюс
ПЛЮС¹, ч.
1. род. а. Математичний знак для позначення дії додавання та додатних чисел, зображений хрестиком (+).
Виконано .. бюджет [сільради] за вісім місяців: прибутків – 52993, а видатків – 33025 карбованців. Фінансова, отже, частина .. йде з плюсами (Остап Вишня).
2. невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге додається до першого.
Квадрат суми двох чисел дорівнює квадратові першого числа плюс подвоєний добуток першого числа на друге плюс квадрат другого числа (з навч. літ.);
– Скільки це три плюс чотири копійки? (Л. Первомайський);
// З додаванням чого-небудь.
А Віктор .. на самі вуха насунув капелюх. І вигляд у нього через це плюс настрій – просто жалюгідний (А. Головко).
3. невідм. Позитивна величина; уживається для позначення температури вище нуля.
Температура на освітленій Сонцем стороні Місяця дорівнює плюс 120–130 градусам (з газ.).
4. род. а, перен., розм. Позитивна сторона чогось; достоїнство кого-, чого-небудь.
– Кожна людина, яка навчилась грамоти, вже не та буде, що колись, темна й затуркана. Це вже плюс для суспільства (В. Кучер);
// Взагалі що-небудь позитивне, бажане, очікуване.
Як то Ви себе почуваєте..? Що дала Вам Криворівня – плюс чи мінус? (М. Коцюбинський);
// Перевага, вигода.
ПЛЮС², у, ч.
Те саме, що кума́ч;
// Сполука, яку використовують для фарбування тканин.
Значення в інших словниках
- плюс — плюс – мінус Слова, протилежні за значенням, або антоніми. Плюс – позитивна величина. Вживається для позначення температури, вищої від нуля. При цьому не відмінюється. Мінус – негативна величина. Застосовується для позначення температури, нижчої від нуля. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- плюс — плюс 1 іменник чоловічого роду у математиці тощо плюс 2 іменник чоловічого роду кумач Орфографічний словник української мови
- плюс — А. При позначенні температури, вищої від нуля – невідмінюване. Наявність слова плюс не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним: температура піднялась до плюс двадцяти градусів. Літературне слововживання
- плюс — Знак додавання; П. перевага, вигода, позитив; (чийсь) заслуга. Словник синонімів Караванського
- плюс — I ч. 1》 род. -а.Математичний знак для позначення дії додавання та додатних чисел, зображений хрестиком (+). 2》 невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге додається до першого. || З додаванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюс — Плюс, -са; плюси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плюс — А, ч., муз. Фонограма із записаним вокалом. Але, якщо буде дуже холодно, нам, скоріш за все, доведеться кривлятися «під плюс» — а це вже більше буде схоже на відеокліп, ніж на концертний виступ «Тартака»! (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- плюс — (від лат. plus – більше) 1. Знак (+), яким позначають дію додавання й додатні числа. 2. Переносно – перевага, вигода. Словник іншомовних слів Мельничука
- плюс — поста́вити на плюс кому, що, книжн. Вважати щось зроблене хорошою справою; позитивно оцінити чийсь учинок. — Все-таки образливо, що цього маленького геройства ніколи й ніхто не помітить і не поставить тобі на плюс (М. Хвильовий). Фразеологічний словник української мови
- плюс — ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. Словник синонімів української мови
- плюс — ПЛЮС¹, ч. 1. род. а. Математичний знак для позначення дії додавання та додатних чисел, зображений хрестиком (+). Виконано.. бюджет [сільради] за вісім місяців: прибутків — 52993, а видатків — 33025 карбованців. Фінансова, отже, частина.. Словник української мови в 11 томах