1. Літературне слововживання

плюс

А. При позначенні температури, вищої від нуля – невідмінюване. Наявність слова плюс не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним: температура піднялась до плюс двадцяти градусів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюс — плюс – мінус Слова, протилежні за значенням, або антоніми. Плюс – позитивна величина. Вживається для позначення температури, вищої від нуля. При цьому не відмінюється. Мінус – негативна величина. Застосовується для позначення температури, нижчої від нуля. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. плюс — плюс 1 іменник чоловічого роду у математиці тощо плюс 2 іменник чоловічого роду кумач Орфографічний словник української мови
  3. плюс — Знак додавання; П. перевага, вигода, позитив; (чийсь) заслуга. Словник синонімів Караванського
  4. плюс — I ч. 1》 род. -а.Математичний знак для позначення дії додавання та додатних чисел, зображений хрестиком (+). 2》 невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге додається до першого. || З додаванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плюс — Плюс, -са; плюси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плюс — ПЛЮС¹, ч. 1. род. а. Математичний знак для позначення дії додавання та додатних чисел, зображений хрестиком (+). Виконано .. бюджет [сільради] за вісім місяців: прибутків – 52993, а видатків – 33025 карбованців. Фінансова, отже, частина .. Словник української мови у 20 томах
  7. плюс — А, ч., муз. Фонограма із записаним вокалом. Але, якщо буде дуже холодно, нам, скоріш за все, доведеться кривлятися «під плюс» — а це вже більше буде схоже на відеокліп, ніж на концертний виступ «Тартака»! (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  8. плюс — (від лат. plus – більше) 1. Знак (+), яким позначають дію додавання й додатні числа. 2. Переносно – перевага, вигода. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. плюс — поста́вити на плюс кому, що, книжн. Вважати щось зроблене хорошою справою; позитивно оцінити чийсь учинок. — Все-таки образливо, що цього маленького геройства ніколи й ніхто не помітить і не поставить тобі на плюс (М. Хвильовий). Фразеологічний словник української мови
  10. плюс — ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. Словник синонімів української мови
  11. плюс — ПЛЮС¹, ч. 1. род. а. Математичний знак для позначення дії додавання та додатних чисел, зображений хрестиком (+). Виконано.. бюджет [сільради] за вісім місяців: прибутків — 52993, а видатків — 33025 карбованців. Фінансова, отже, частина.. Словник української мови в 11 томах