плюскатися
ПЛЮ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Те саме, що плю́скати 1.
На сонці плюскавсь польовий потік... (А. Кримський);
Плюскалося море об кам'янистий берег (Д. Ткач).
2. Рухатися у воді з плюскотом.
[Ольга:] Чути.., як риба плюскається в водиці... (М. Кропивницький);
Іноді в далечині плюскалася велика риба, і довго йшли водою широкі рівні кола (З. Тулуб);
// Обдавати себе або один одного бризками, водою.
Вона звикла .. робити, що хочеться: бігати, співати, .. плюскатися в чистих хвилях .. річки (Б. Грінченко);
Дівчата плюскалися в прозорій воді (К. Гордієнко);
// Те саме, що бо́втати 2.
Вода .. тягла так до себе, що весь час плюскалися [Леся, Влодко, Василь і Зоня] в ній руками (Ірина Вільде).
3. розм. Падати з плюскотом.
Назар енергійно змахував лопатою – цілі брили злежаного снігу плюскались на середину струмка (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)