плюхати
ПЛЮ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. З шумом, плюскотом падати (звичайно в воду або в що-небудь рідке).
Тепер стріляли з авто і споза нього. Але... кулі не плюхали в воду (Ю. Смолич).
2. що і без прям. дод. Плювати, випльовувати що-небудь.
Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)