плямочка
ПЛЯ́МОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до пля́мка.
На небі ні хмарочки, ні плямочки, – чисте, глибоке, широке (Панас Мирний);
За вікном діловито, заклопотано-любовно квокче квочка, часом вона нахиляє дзьоб до землі, кумедно воркоче – і до неї тоді скочуються жовтяві, з темними й срібними плямочками на крильцях грудочки (В. Винниченко);
Він кинув на пісок кашкета й тільки-но хотів застромити в чуба пальці, як очі впали на червону плямочку. – Кров! (Б. Антоненко-Давидович);
На екрані радара погасла плямочка світла (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)