Словник української мови у 20 томах

побентежити

ПОБЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.

1. Схвилювати, розтривожити.

2. Викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. побентежити — побенте́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. побентежити — Побенте́жити, -жу, -жиш гл. Обезкуражить, смутить (многихъ).  Словник української мови Грінченка