поблагословитися
ПОБЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. поблагословля́ться; док., заст.
1. Док. до благослови́тися.
На другий день Серединський налагодився йти до князя – показатись його .. ясновельможності, поблагословитись на господарство (І. Нечуй-Левицький);
[Катря:] Хоч я вже тепер і не ваша, а все ж таки прийшла до вас поблагословитися (М. Кропивницький);
Він стоїть біля стіни вокзалу. Ольга з Юрком поруч, і вираз обличчя у всіх трьох такий, ніби поблагословилися вони на великий подвиг (В. Собко).
2. Перехреститися.
Жінки поблагословились і стали коровай ліпити (Г. Квітка-Основ'яненко);
Поблагословившись хрестом, панотець сьорбнув меду і цмокнув язиком об піднебіння (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)