поблагословитися

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́ться на світ. (Макар:) На світ береться. (Вишневий (подивився на схід):) Так. Світає (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. поблагословитися — поблагослови́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поблагословитися — -влюся, -вишся; мн. поблагословляться; док., заст. 1》 Док. до благословитися. 2》 Перехреститися. Поблагословитися на світ безос. — розвиднітися, розсвінути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поблагословитися — ПОБЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. поблагословля́ться; док., заст. 1. Док. до благослови́тися. На другий день Серединський налагодився йти до князя – показатись його .. ясновельможності, поблагословитись на господарство (І.  Словник української мови у 20 томах
4. поблагословитися — ПЕРЕХРЕСТИ́ТИСЯ (зробити над собою знак хреста), ОХРЕСТИ́ТИСЯ, ОСІНИ́ТИСЯ заст.; ПОБЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ заст. (перед початком чого-небудь). — Недок.: хрести́тися, перехре́щуватися, осіня́тися, знаменува́тися заст.  Словник синонімів української мови
5. поблагословитися — ПОБЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. поблагословля́ться; док., заст. 1. Док. до благослови́тися. На другий день Серединський налагодився йти до князя — показатись його.. ясновельможності, поблагословитись на господарство (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. поблагословитися — Поблагословитися, -влю́ся, -вишся гл. 1) Получить благословеніе. Я підійшов поблагословитись. Св. Л. 10. 2) Перекреститься передъ началомъ дѣла. Г. Барв. 391. Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась в печеню. ЗОЮР. І. 3.  Словник української мови Грінченка