побитися

би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка. 1. Сперечатися, домовляючись про умови виграшу. — Я пам’ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м’ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море, не відпочиваючи (Ірина Вільде); Сперечались-сперечались, а далі побилися об заклад. Постій же, кажу, як приїде Галя, то ти сама будеш поратись біля печі, а як ні — то я тобі стьожку куплю… (Панас Мирний). би́тися у закла́д. — Дайте (мамо) мені трохи грошенят, я й забув вам учора сказать. Ми з Сидором у заклад бились, дак я програв (Ганна Барвінок). поби́тися на взакла́д. Раз побився Максим на взаклад, що вип’є кварту (горілки) й не буде п’яний. Заклад на п’ять карбованців (Панас Мирний). 2. Запевняти кого-небудь в чомусь; клястися. Я б’юся об заклад, що найцінніші картини ви оціните як найгірші (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. побитися — поби́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побитися — [побитиес'а] поубйус'а, -бйес':а, -бйец':а, -бйеимос'а, -бйеитес'а, поубйуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. побитися — -б'юся, -б'єшся, док. 1》 Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. || Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою. 2》 Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побитися — Поби́тися, -б’ю́ся, -б’є́шся, -б’є́ться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. побитися — ПОБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (І.  Словник української мови у 20 томах
6. побитися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. побитися — ПОБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); — Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, — жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах
8. побитися — Побитися, -б'юся, -єшся гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. н.  Словник української мови Грінченка