побитися
Побитися, -б'юся, -єшся
гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. н. п. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. МВ. ІІ. 10. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Словник української мови Грінченка