побитися
Побитися, -б'юся, -єшся
гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. н. п. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. МВ. ІІ. 10. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побитися — поби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побитися — [побитиес'а] поубйус'а, -бйес':а, -бйец':а, -бйеимос'а, -бйеитес'а, поубйуц':а Орфоепічний словник української мови
- побитися — -б'юся, -б'єшся, док. 1》 Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. || Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою. 2》 Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побитися — Поби́тися, -б’ю́ся, -б’є́шся, -б’є́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- побитися — ПОБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (І. Словник української мови у 20 томах
- побитися — би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка. 1. Сперечатися, домовляючись про умови виграшу. — Я пам’ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м’ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море... Фразеологічний словник української мови
- побитися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- побитися — ПОБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); — Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, — жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах