1. Великий тлумачний словник сучасної мови

побитися

поби́тися

-б'юся, -б'єшся, док.

1》 Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь.

|| Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою.

2》 Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час.

3》 перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час, добиваючись чого-небудь або переборюючи труднощі.

|| Намагатися подолати, перебороти щось, не піддаватися чому-небудь якийсь час.

4》 Розбитися, розколотися на шматки.

5》 Зазнати пошкоджень від ударів, поштовхів і т. ін.

|| Упавши або вдарившись об що-небудь, забитися.

|| Стоптатися, зноситися (про взуття).

|| Зіпсуватися, стати несправним від ударів, поштовхів і т. ін.

6》 Битися (у 1 знач.) якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побитися — поби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побитися — [побитиес'а] поубйус'а, -бйес':а, -бйец':а, -бйеимос'а, -бйеитес'а, поубйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. побитися — Поби́тися, -б’ю́ся, -б’є́шся, -б’є́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. побитися — ПОБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (І. Словник української мови у 20 томах
  5. побитися — би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка. 1. Сперечатися, домовляючись про умови виграшу. — Я пам’ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м’ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море... Фразеологічний словник української мови
  6. побитися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. побитися — ПОБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); — Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, — жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах
  8. побитися — Побитися, -б'юся, -єшся гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. н. Словник української мови Грінченка