побитися

Значення в інших словниках

1. побитися — поби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. побитися — [побитиес'а] поубйус'а, -бйес':а, -бйец':а, -бйеимос'а, -бйеитес'а, поубйуц':а Орфоепічний словник української мови
3. побитися — -б'юся, -б'єшся, док. 1》 Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. || Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою. 2》 Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побитися — ПОБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (І. Словник української мови у 20 томах
5. побитися — би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка. 1. Сперечатися, домовляючись про умови виграшу. — Я пам’ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м’ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море... Фразеологічний словник української мови
6. побитися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
7. побитися — ПОБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); — Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, — жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах
8. побитися — Побитися, -б'юся, -єшся гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. н. Словник української мови Грінченка