Словник української мови у 20 томах

поблискуючий

ПОБЛИ́СКУЮЧИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до побли́скувати.

Ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле і спить під поблискуючою тисячами іскорок одежею, чекаючи, поки не збудить його весна... (М. Коцюбинський);

Вона бачила тільки його смолисті, розсипані по всій голові, поблискуючі на сонці, пружинисті кучері (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поблискуючий — ПОБЛИ́СКУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до побли́скувати. Ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле і спить під поблискуючою тисячами іскорок одежею, чекаючи, поки не збудить його весна… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах