поболіти

ПОБОЛІ́ТИ¹, і́ю, і́єш, док.

1. Заболіти, почати боліти (про все або багато чого-небудь).

Дядьки стовбичили на майдані більше години, в них поболіли ноги, і деякі відійшли до тополь, щоб лягти або сісти (Григорій Тютюнник).

2. Боліти (див. болі́ти¹) якийсь час.

[Женя:] Ну нехай спершу трохи й поболять руки, а далі привикнуть (М. Кропивницький).

ПОБОЛІ́ТИ², і́ю, і́єш, док.

Боліти, переживати якийсь час.

Діждавсь [син], що виявився багач з чужого села, і засваталася вона з тим багачем, а його, як на воді лишила. Що він поскорбів тоді, що він поболів – я знаю! (Марко Вовчок);

Вони прийшли, щоб поболіти за своїх шахістів.

ПОБОЛІ́ТИ³, і́ю, і́єш, док., розм., рідко.

Боліти, хворіти якийсь час; похворіти.

Недовго і старий швендяв, перед зеленою зліг, поболів трохи – та й пішов за старою (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. поболіти — поболі́ти 1 дієслово доконаного виду почати хворіти; почати переживати; хворіти якийсь час; переживати якийсь час поболі́ти 2 дієслово доконаного виду боліти якийсь час поболі́ти 3 дієслово доконаного виду хворіти якийсь час рідко  Орфографічний словник української мови
2. поболіти — I -ію, -ієш, док. 1》 Заболіти, почати боліти (про все чи багато чого-небудь). 2》 Боліти (див. боліти I) якийсь час. II -ію, -ієш, док. Боліти, переживати якийсь час. Поболіти серцем. III -ію, -ієш, док., розм., рідко. Боліти, хворіти якийсь час; похворіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поболіти — ПОБОЛІ́ТИ¹, і́ю, і́єш, док. 1. Заболіти, почати боліти (про все або багато чого-небудь). Дядьки стовбичили на майдані більше години, в них поболіли ноги, і деякі відійшли до тополь, щоб лягти або сісти (Тют., Вир, 1964, 406). 2. Боліти ( див.  Словник української мови в 11 томах
4. поболіти — Поболіти, -лію, -єш гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. Ном. № 13918. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).  Словник української мови Грінченка