Словник української мови у 20 томах

поболювати

ПОБО́ЛЮВАТИ, ює, недок., розм.

Боліти (див. болі́ти¹ 1) трохи або час від часу.

Сидить [Луценко] на халаті, взявся за голову, поболює чогось... (А. Тесленко);

Рука поболює трохи в плечі (П. Колесник);

// безос.

У грудях поболює (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поболювати — побо́лювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поболювати — -ює, недок., розм. Боліти (див. боліти I 1)) трохи або час від часу. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поболювати — ПОБО́ЛЮВАТИ, ює, недок., розм. Боліти ( див. болі́ти¹ 1) трохи або час від часу. Сидить [Луценко] на халаті, взявся за голову, поболює чогось… (Тесл., З книги життя, 1949, 213); Рука поболює трохи в плечі (Кол., На фронті.., 1959, 14); // безос. У грудях поболює (Л. Укр., V, 1955, 382).  Словник української мови в 11 томах
  4. поболювати — Побо́лювати, -люю, -єш гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.  Словник української мови Грінченка