поболювати
ПОБО́ЛЮВАТИ, ює, недок., розм. Боліти ( див. болі́ти¹ 1) трохи або час від часу.
Сидить [Луценко] на халаті, взявся за голову, поболює чогось… (Тесл., З книги життя, 1949, 213);
Рука поболює трохи в плечі (Кол., На фронті.., 1959, 14);
// безос.
У грудях поболює (Л. Укр., V, 1955, 382).
Словник української мови (СУМ-11)