побрехенька

ПОБРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм.

1. Коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру.

За чаєм Проценко розбрехався – все такі смішні побрехеньки вигадував (Панас Мирний);

Розповідали [козаки] побрехеньки й реготали (О. Ільченко);

Сотенні товариші любили його, збіднілого шляхтича, за жарти, побрехеньки й вигадки всілякі, до правди неподібні (Б. Лепкий);

Приходько, на противагу Олійникові і Прудкому, мовчати не любив і весь день, поки пливли пароплавом, розважав приятелів сільськими побрехеньками, аж утомив обох, і вони втекли з трюму на палубу (Ю. Хорунжий).

2. Те саме, що брехня́ 1, 2.

І як тепер пояснити йому, що допустилася цієї невинної побрехеньки тільки з любові до нього? (Ірина Вільде);

А Добрість не вважа на злії язики, Не пристають людські до неї побрехеньки (П. Гулак-Артемовський);

Знаючи чесну хлоп'ячу вдачу, заробітчани не вірили побрехенькам, що зводили недруги на Оверка (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. побрехенька — побрехе́нька іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. побрехенька — Баєчка, казочка, брехенька, (смішна) анекдот|а|; мн. ПОБРЕХЕНЬКИ, брехні, вигадки; п! БРЕХНЯ.  Словник синонімів Караванського
3. побрехенька — див. вигадка; наклеп  Словник синонімів Вусика
4. побрехенька — -и, ж., розм. 1》 Коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру. 2》 Те саме, що брехня 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. побрехенька — Побрехе́нька, -ньки, -ньці; -хе́ньки, -ньок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. побрехенька — точи́ти (справля́ти) бре́хні (побрехе́ньки). Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С.  Фразеологічний словник української мови
7. побрехенька — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн.  Словник синонімів української мови
8. побрехенька — ПОБРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм. 1. Коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру. За чаєм Проценко розбрехався — все такі смішні побрехеньки вигадував (Мирний, III, 1954, 295); Розповідали [козаки] побрехеньки й реготали (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах
9. побрехенька — Побрехе́нька, -ки ж. Побасенка, анекдотъ. Я давно чув про усі ці побрехеньки, та усе якось не діймав їм віри. Ком. І. 16.  Словник української мови Грінченка