побронзовіти
ПОБРОНЗОВІ́ТИ, і́ю, і́єш.
Док. до бронзові́ти.
– Юрію Матвійовичу, я вас не впізнаю: ви помолоділи на десять літ, без компліментів. Зарожевіли, по-бронзовіли, в очах – зухвальство жіночого серцеїда (І. Волошин);
Щоки її наче аж побронзовіли – після вітрів чи морозів (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)