Словник української мови в 11 томах

побронзовіти

ПОБРОНЗОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бронзові́ти.

— Юрію Матвійовичу, я вас не впізнаю: ви помолоділи на десять літ, без компліментів. Зарожевіли, по-бронзовіли, в очах — зухвальство жіночого серцеїда (Вол., Місячне срібло, 1961, 72);

Щоки її наче аж побронзовіли — після вітрів чи морозів (Гуц., З горіха.., 1967, 56).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. побронзовіти — побронзові́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. побронзовіти — -ію, -ієш. Док. до бронзовіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побронзовіти — ПОБРОНЗОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бронзові́ти. – Юрію Матвійовичу, я вас не впізнаю: ви помолоділи на десять літ, без компліментів. Зарожевіли, по-бронзовіли, в очах – зухвальство жіночого серцеїда (І. Волошин); Щоки її наче аж побронзовіли – після вітрів чи морозів (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах