побронзовіти
ПОБРОНЗОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бронзові́ти.
— Юрію Матвійовичу, я вас не впізнаю: ви помолоділи на десять літ, без компліментів. Зарожевіли, по-бронзовіли, в очах — зухвальство жіночого серцеїда (Вол., Місячне срібло, 1961, 72);
Щоки її наче аж побронзовіли — після вітрів чи морозів (Гуц., З горіха.., 1967, 56).
Словник української мови (СУМ-11)