побубоніти
ПОБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без прям. дод.
Бубоніти якийсь час.
Побубонить та й замовкне (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без прям. дод.
Бубоніти якийсь час.
Побубонить та й замовкне (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)