повартувати

ПОВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Вартувати (у 1, 2 знач.) якийсь час.

[Руфін:] Тож прошу почати збори, а сам я повартую коло хвіртки, щоб знову хто непроханий не вліз (Леся Українка);

Хоч він справляв сторожову службу не од коша, стояв у степу осібно, власною волею – в поміч козакам січової сторожі, одначе, як погинув бекет у Червоних Лозах, а в Тавинській залозі стало скрутно на людей, сказав, що, доки повного місяця, може повартувати і сам (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. повартувати — повартува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повартувати — -ую, -уєш, док. Вартувати (у 1, 2 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повартувати — ПОВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вартувати (у 1, 2 знач.) якийсь час. [Руфін:] Тож прошу почати збори, а сам я повартую коло хвіртки, щоб знову хто непроханий не вліз (Л. Укр., II, 1951, 410); — Іду, милая дівчино, в Армію Червону.. Хоч два роки повартую Рідную країну (Укр.. лір. пісні, 1958, 587).  Словник української мови в 11 томах
4. повартувати — Повартува́ти, -ту́ю, -єш гл. Подстеречь, посторожить.  Словник української мови Грінченка