повертітися
ПОВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, док.
Вертітися якийсь час.
Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки; повертілись, повертілись перед очима, та й круть за двері! (Марко Вовчок);
Вітер війнув – листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло! Попавши в повітряні потоки, воно безжурним табунцем спочатку покружляло-повертілось.., а потім, нижче спустившись, посідало їм [хлопцям] на голови, на плечі (П. Тичина);
Професор мовчки слухав, дивився на штурмбанфюрера такими очима, що той, покрутившись-повертівшись по собору, зникав, а професор після того візиту так само неквапливо ходив собі й далі та розглядав фрески і, видно, щось собі думав (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)