поверховно

ПОВЕРХО́ВНО, діал.

Присл. до поверхо́вний.

Освоєні поверховно з поодинокими галузями наук, з поодинокими фактами всесвітньої історії, думають, що вони [жінки] справді доволі озброєні супроти вимог життя (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. поверховно — поверхо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. поверховно — Поверхо́вно. Присл. до поверховний. Дотично розділу земельної посілости, то можна без пересади сказати, що такі або подібні відносини ґрунтової посілости годі найти хоть би в якім иньшім поверховно культурнім краю (Б., 1899, 29, 1) // див. поверховний.  Українська літературна мова на Буковині
3. поверховно — діал. Присл. до поверховний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поверховно — ПОВЕРХО́ВНО, діал. Присл. до поверхо́вний. Освоєні поверховно з поодинокими галузями наук, з поодинокими фактами всесвітньої історії, думають, що вони [жінки] справді доволі озброєні супроти вимог життя (Коб., І, 1956, 71).  Словник української мови в 11 томах