поверховно —
Поверхо́вно. Присл. до поверховний. Дотично розділу земельної посілости, то можна без пересади сказати, що такі або подібні відносини ґрунтової посілости годі найти хоть би в якім иньшім поверховно культурнім краю (Б., 1899, 29, 1) // див. поверховний.
Українська літературна мова на Буковині
поверховно —
діал. Присл. до поверховний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поверховно —
ПОВЕРХО́ВНО, діал. Присл. до поверхо́вний. Освоєні поверховно з поодинокими галузями наук, з поодинокими фактами всесвітньої історії, думають, що вони [жінки] справді доволі озброєні супроти вимог життя (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
поверховно —
ПОВЕРХО́ВНО, діал. Присл. до поверхо́вний. Освоєні поверховно з поодинокими галузями наук, з поодинокими фактами всесвітньої історії, думають, що вони [жінки] справді доволі озброєні супроти вимог життя (Коб., І, 1956, 71).
Словник української мови в 11 томах