повзунок

ПОВЗУНО́К, нка́, ч.

1. розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей).

Я сидів усе на тій же зеленій тахті, мій партнер – у незручному дерев'яному кріслі, схожому на загородку для повзунків (Л. Первомайський).

2. тільки мн. Одяг для немовлят (у вигляді штанців із шлейками й панчішками).

Потім домував з тиждень, їздив до міста по ліжко, пелюшки, повзунки, ванночку, справ було досить на всі шість днів відпустки (В. Дрозд);

Що ж до штанів, то на якомусь етапі їх робили суцільними – від пояса до п'ят. Вони були схожі на повзунки для немовлят (з наук.-попул. літ.).

3. Танець.

Коли вони йшли, музика якраз утнула “повзунка”, і ті з хлопців, на кого чортове зело устигло добряче подіяти, вибрикуючи, увіходили в парубоцький танок (Г. Колісник).

4. техн. Те саме, що повзу́н 2.

При пересуванні повзунка потенціометра змінюватиметься анодна напруга діода (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. повзунок — повзуно́к 1 іменник чоловічого роду, істота про дітей повзуно́к 2 іменник чоловічого роду деталь машини  Орфографічний словник української мови
2. повзунок — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. повзунок — -нка, ч. 1》 розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). 2》 тільки мн. Одяг для немовлят (у вигляді штанців із шлейками й панчішками). 3》 тех. Те саме, що повзун 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повзунок — ПОВЗУНО́К, нка́, ч. 1. розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). Я сидів усе на тій же зеленій тахті, мій партнер — у незручному дерев’яному кріслі, схожому на загородку для повзунків (Перв., Опов.., 1970, 82). 2. тільки мн.  Словник української мови в 11 томах