повзунок

повзуно́к

-нка, ч.

1》 розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей).

2》 тільки мн. Одяг для немовлят (у вигляді штанців із шлейками й панчішками).

3》 тех. Те саме, що повзун 2).

Значення в інших словниках

1. повзунок — повзуно́к 1 іменник чоловічого роду, істота про дітей повзуно́к 2 іменник чоловічого роду деталь машини  Орфографічний словник української мови
2. повзунок — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. повзунок — ПОВЗУНО́К, нка́, ч. 1. розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). Я сидів усе на тій же зеленій тахті, мій партнер – у незручному дерев'яному кріслі, схожому на загородку для повзунків (Л. Первомайський). 2. тільки мн.  Словник української мови у 20 томах
4. повзунок — ПОВЗУНО́К, нка́, ч. 1. розм. Той, хто ще не вміє ходити, пересувається поповзом (про дітей). Я сидів усе на тій же зеленій тахті, мій партнер — у незручному дерев’яному кріслі, схожому на загородку для повзунків (Перв., Опов.., 1970, 82). 2. тільки мн.  Словник української мови в 11 томах