повидовбувати

ПОВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Видовбати все або багато чого-небудь.

Знайшов [Чіпка] ножа, зліз на стілець, та й повидовбував очі в образа! (Панас Мирний).

2. діал. Виклювати все або багато чого-небудь.

Хлопці, притримавши коней, мовчки подивились на те місце під могилою. Тут би їм гайвороння сьогодні вже й очі повидовбувало... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. повидовбувати — повидо́вбувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повидовбувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Видовбати все чи багато чого-небудь. 2》 діал. Виклювати все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повидовбувати — ПОВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Видовбати все або багато чого-небудь. Знайшов [Чіпка] ножа, зліз на стілець, та й повидовбував очі в образа! (Мирний, II, 1954, 51). 2. діал. Виклювати все або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. повидовбувати — Повидо́вбувати, -бую, -єш гл. 1) Выдолбить (во множествѣ). 2) Выковырять (во множ.). Повидовбував йому очі. Рудч. Ск. II. 28. Як очей на спичку не повидовбує. Конот. у.  Словник української мови Грінченка