повиднішати
ПОВИДНІ́ШАТИ, ає, безос.
Док. до видні́шати.
Над городом повиднішало: із-за далеких тополь виринув на небі срібний серп і білим огнем залив золоті верхи собору (С. Васильченко);
З відчиненої навстіж спальні майнуло щось біле, і від тієї білої постаті на якусь мить наче повиднішало в кімнаті (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)