повиздихати

ПОВИ́ЗДИХА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм.

Ви́здихати (про всіх або багатьох).

Скотина без паші та водопою вся повиздихала (О. Стороженко);

[Куріпка:] Та кролів же перекалічите, повиздихають вони... (С. Голованівський);

– Господи, хоч би і в нас зробили забастовку, бо вже далі повиздихаємо з голоду! – вирвалось у Василини, коли Ксеня закінчила читати (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. повиздихати — пови́здиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиздихати — -аємо, -аєте, док., розм. Виздихати (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиздихати — ПОВИЗДИХА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Ви́здихати (про всіх або багатьох). Скотина без паші та водопою вся повиздихала (Стор., І, 1957, 50); [Куріпка:] Та кролів же перекалічите, повиздихають вони… (Голов.  Словник української мови в 11 томах
4. повиздихати — Повиздихати, -хаємо, -єте гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Чуб. V. 867. Певно, всі собаки в рові повиздихали. Ном. № 7894.  Словник української мови Грінченка