повиймати
ПОВИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Вийняти все або багато чого-небудь.
Вона повиймала з печі вареники з сиром та молочну кашу (М. Коцюбинський);
Отож повиймали [хлопці] надламане пруття, а через то зробилася в плоті така діра, що курка могла легко пропхатися (Л. Мартович);
Я повиймав пістолети і заховав у кишеню (Л. Смілянський);
Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані. Її неабияк порізали, поки повиймали осколки з ніг (О. Гончар).
(1) Повийма́ти о́чі – те саме, що Вийма́ти / ви́йняти о́чі (див. вийма́ти).
Глянула [Оришка] – справді [образ] без очей... Тоді до Чіпки: – Ти очі повиймав? (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)