1. Словник української мови у 20 томах

повиймати

ПОВИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Вийняти все або багато чого-небудь.

Вона повиймала з печі вареники з сиром та молочну кашу (М. Коцюбинський);

Отож повиймали [хлопці] надламане пруття, а через то зробилася в плоті така діра, що курка могла легко пропхатися (Л. Мартович);

Я повиймав пістолети і заховав у кишеню (Л. Смілянський);

Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані. Її неабияк порізали, поки повиймали осколки з ніг (О. Гончар).

(1) Повийма́ти о́чі – те саме, що Вийма́ти / ви́йняти о́чі (див. вийма́ти).

Глянула [Оришка] – справді [образ] без очей... Тоді до Чіпки: – Ти очі повиймав? (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиймати — повийма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиймати — -аю, -аєш, док., перех. Вийняти все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиймати — Спустошити, захопити Словник застарілих та маловживаних слів
  4. повиймати — ПОВИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Вийняти все або багато чого-небудь. Вона повиймала з печі вареники з сиром та молочну кашу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. повиймати — Повийма́ти, -ма́ю, -єш гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. ЗОЮР. І. 120. Повиймаю чорний терен з білих ніг. Чуб. V. 626. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. Чуб. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Мир. ХРВ. 33. Словник української мови Грінченка