повикуповувати

ПОВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. ПОВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Викупити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк поодносив (Сл. Б. Грінченка);

Повелів [цар] із своєї царської казни повикуповувати усю худобу, що позакладував Тихон (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. рідко. Те саме, що поскупо́вувати.

Щонайбуйніші та більш захисні полонини повикуповували [лихварі] за його [Юри] піт кривавий (А. Крушельницький);

Завтра передплачу “Історію укр. мистецтва” і повикупляю нові томики зі старих підписок (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. повикуповувати — повикупо́вувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. повикуповувати — -ую, -уєш і розм. повикупляти, -яю, -яєш і повикупати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Викупити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 рідко. Те саме, що поскуповувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повикуповувати — ПОВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. ПОВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Викупити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк поодносив (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
4. повикуповувати — Повикуповувати, -вую, -єш гл. = повикупляти. К. ЦН. 228.  Словник української мови Грінченка