повикуповувати

ПОВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. ПОВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Викупити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк поодносив (Сл. Б. Грінченка);

Повелів [цар] із своєї царської казни повикуповувати усю худобу, що позакладував Тихон (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. рідко. Те саме, що поскупо́вувати.

Щонайбуйніші та більш захисні полонини повикуповували [лихварі] за його [Юри] піт кривавий (А. Крушельницький);

Завтра передплачу “Історію укр. мистецтва” і повикупляю нові томики зі старих підписок (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me