1. Словник української мови в 11 томах

повикуповувати

ПОВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. ПОВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Викупити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк поодносив (Сл. Гр.);

Повелів [цар] із своєї царської казни повикуповувати усю худобу, що позакладував Тихон (Кв.-Осн., II, 1956, 150).

2. рідко. Те саме, що поскупо́вувати.

Щонайбуйніші та більш захисні полонини повикуповували [лихварі] за його [Юри] піт кривавий (Круш., Буденний хліб.., 1960, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повикуповувати — повикупо́вувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. повикуповувати — -ую, -уєш і розм. повикупляти, -яю, -яєш і повикупати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Викупити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 рідко. Те саме, що поскуповувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повикуповувати — ПОВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. ПОВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Викупити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк поодносив (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. повикуповувати — Повикуповувати, -вую, -єш гл. = повикупляти. К. ЦН. 228. Словник української мови Грінченка