повиправляти

ПОВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.

1. Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все або багато чого-небудь, що зігнуте, нерівне.

– Топлю, та таке думаю: – Помолотить [син] хлібець, а там і .. хлівці повиправля, клуньку вкриє, – таке все позапускане (А. Тесленко).

2. Усуваючи помилки, хиби і т. ін., зробити все або багато чого-небудь правильним, таким, що відповідає певним вимогам.

Коли ласка, спишіть ці оповіданнячка з “Дзвінка”, повиправляйте всі гріхи, які-но знайдете в мові (М. Коцюбинський).

3. розм. Вимагаючи від когось, одержати все або багато чого-небудь.

Повиправляти борги.

Значення в інших словниках

1. повиправляти — повиправля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиправляти — -яю, -яєш, док., перех. 1》 Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все чи багато чого-небудь, що зігнуте, нерівне. 2》 Усуваючи помилки, хиби і т. ін., зробити все чи багато чого-небудь правильним, таким, що відповідає певним вимогам. 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиправляти — ПОВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все або багато чого-небудь, що зігнуте, нерівне. — Топлю, та таке думаю: — Помолотить [син] хлібець, а там і..  Словник української мови в 11 томах
4. повиправляти — Повиправля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Выправить, исправить (во множествѣ). 2) Оправдать (многихъ). 3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв. 4) Отправить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка