повисмикати

ПОВИСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Смикаючи, витягти, вихопити, вирвати звідкись, із чогось усе або багато чого-небудь.

Я був такий лютий, що мені хотілося вчепитися Михайлові в бороду й повисмикувати все волосся до одного (Олесь Досвітній);

Проріджувати треба обережно, щоб не повисмикувати сусідніх сіянців (з наук. літ.);

// Витягти з-під, із чогось, вільно опускаючи (руки, волосся).

Кайдашиха зумисне .. повисмикувала з-під очіпка волосся (І. Нечуй-Левицький);

І руки він із кишені повисмикує, і цигарка в нього з рота випаде (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. повисмикати — повисмика́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повисмикати — -аю, -аєш і повисмикувати, -ую, -уєш, док., перех. Смикаючи, витягти, вихопити, вирвати звідкись, із чогось усе чи багато чого-небудь. || Витягти з-під, із чогось, вільно опускаючи (руки, волосся).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повисмикати — ПОВИСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Смикаючи, витягти, вихопити, вирвати звідкись, із чогось усе або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах