повитирати

ПОВИТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

Витерти все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

[Гільзе:] Дай, я тобі трохи пучки повитираю, а то вовну салом заялозиш (Леся Українка);

Онися .. повитирала образи (І. Нечуй-Левицький);

Повитирати склянки;

// Стерши, змахнувши, прибрати, зняти що-небудь (у багатьох місцях).

Повитиравши сльози, .. став питати [сотник] відьму (Г. Квітка-Основ'яненко);

Тетяна з Мотрею .. повитирали пилюку на поличках (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. повитирати — повитира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повитирати — -аю, -аєш, док., перех. Витерти все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Повитирати склянки. || Стерши, змахнувши, прибрати, зняти що-небудь (у багатьох місцях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повитирати — ПОВИТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Витерти все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Гільзе:] Дай, я тобі трохи пучки повитираю, а то вовну салом заялозиш (Л. Укр., IV, 1954, 246); Онися.. повитирала образи (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
4. повитирати — Повитира́ти, -ра́ю, -єш гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай. АД. І. 298.  Словник української мови Грінченка